Беспланые шаблоны Joomla

Вип. 34. - 2014. - С. 22 - 31 (повний текст)

УДК 398.332(477)

Анотація:

У статті розглянуто поєднання народних та християнських традицій у святі Миколая на Тернопільщині, вказано, що народний календар українців підпорядкований сільськогосподарським роботам, є землеробським і пов’язаний з початком і закінченням сільськогосподарських робіт. З приходом християнства на язичницькі свята накладалися християнські, тому в календарних святах та обрядах явно простежуються елементи двовір’я. Досліджено обрядову систему свята Миколая в народних традиціях жителів Тернопілля. Миколаївське свято характеризується «полазництвом», функцію якого виконують молоді чоловіки та молода домашня худоба. Згідно з народними переказами, святий Миколай оберігає людей від стихійного лиха, рятує їх на водах, опікується звіриною. За народними віруваннями, святий Миколай виступає помічником та заступником хліборобів. Окреслено роль та значення свята Миколая в християнському трактуванні українців. Святий Миколай, за уявленнями людей, виступає як культурний лицар і творець добра. Він сприймається старожилами як народний покровитель і їхній захисник перед Богом, ініціатор родинного збору. Висвітлено традицію обдаровування малих дітей від імені святого Миколая, а також привітання чоловіків-іменинників, перев’язуючи їх гороховим або пшеничним превеслом, побажання їм здоров’я, щастя та добра.

Автор:


Смоляк Павло Олегович
кандидат історичних наук, доцент кафедри театрального мистецтва
Тернопольский национальний педагогический университет им. Владимира Гнатюка

Ключові слова:


«національна культура; народна традиція; Тернопільщина; свято Миколая; християнство; обряд; вірування


Література та джерела:


  1. Богатырев П. Г. Вопросы теории народного искусства / П. Г. Богатырев. — М. : Искусство, 1971. — 544 с.
  2. Добровольский В. Н. Значение народного праздника «свечи» / В. Н. Добровольский // Этнографическое обозрение. — 1900. — № 4. — С. 35–51.
  3. Катрій Ю. Пізнай свій обряд. Літургійний рік Української католицької церкви. Частина 1 / Юліан Катрій. — Вид. 2-ге. — Нью-Йорк : Видавництво Отців Василіян, 1982. — 492 с.
  4. Курочкін О. Обрядовість (Календарні свята й обряди) / О. Курочкін, Л. Ф. Артюх та ін. // Поділля. Історично-етнографічне дослідження. — К. : Доля, 1994. — С.358–385.
  5. Народныи звычаи и обряды з околиц над Збручем, описаны Игнатием Гальком / І. Галько. — Львів, 1862. — Ч. 2. — 57 с.
  6. Потапенко О. І. Шкільний словник з українознавства / О. І. Потапенко, В. І. Кузьменко. — К. : Укр. письменник, 1995. — 291 с.
  7. Рыбаков Б. Основные проблемы изучения славянского язычества / Б. Рыбаков // Труды ХІІ Международного конгресса антропологических и этнографических наук. — М., 1967. — Т. 8. — С. 139–143.
  8. Скуратівський В. Т. Дідух: Свята українського народу / В. Т. Скуратівський. — К. : Освіта, 1995. — 272 с.
  9. Сосенко К. Культурно-історична постать Різдва і Щедрого Вечера / К. Сосенко. — Львів : Накл. автора, 1928. — ІХ, 350 с.
  10. Українці: Свята. Традиції. Звичаї / [укладач І. Коверець]. — Донецьк: Альфа-Прес, 2004. — 304 с.
  11. Чичеров В. И. Зимний период русского земледельческого календаря XVI–ХІХ веков (очерки по истории народных верований) / В. И. Чичеров. — Москва : Издательство Академии наук СССР, 1957. — 236 с.

 

Надійшла до редакції:


16.03.2016

 

Вип. 31. - 2014. - С. 45 - 59 (повний текст)

УДК 94(477)+339.172«1991–2004»

Анотація:


В інфраструктурі ринкової економіки особливе місце займають біржі, серед яких товарні біржі виконують власні важливі функції. Організація торгово-біржової діяльності в Україні в перехідний до ринку період стала об’єктивно обумовленою необхідністю. Але економічні, політичні, правові та інші умови для нормального розвитку біржового ринку в цілому були несприятливі, через що він мав певну специфіку. У статті розглянуті основні соціально-економічні, правові та інші передумови та фактори, що впливали на процес формування та розвитку біржового товарного ринку в Україні у 1991–2004 роках. З історичної точки зору проаналізовані основні тенденції, напрями, особливості та проблеми становлення товарних бірж в Україні. Розглянуті основні проблеми державного регулювання біржового ринку й формування його нормативно-правової бази. У висновках зазначено, що в перехідний до ринку період в Україні місце товарної біржі залишалося досить невизначеним. Товарні біржі не виконували свої регуляторні функції. В Україні на початку ХХІ ст. спостерігалася криза універсальної товарної біржі як інституту ринку. Причинами цієї кризи були відсутність у держави цілісної концепції становлення товарних бірж, недосконалість біржового законодавства, відсутність ринкової біржової культури та нового покоління фахівців, здатних діяти у динамічному біржовому середовищі.

Вип. 32. - 2015. - С. 359-368 (повний текст)

УДК 94(477)

Анотація:


У статті охарактеризовано боротьбу українців у міжвоєнний період за збереження православної церкви в Польщі. Наведено приклади свавілля та переслідувань щодо православного населення Волині, Холмщини та Підляшшя. Проаналізовано деякі виступи українських послів, зокрема Степана Барана, у польському парламенті. В них неодноразово наголошувалося на протиправних діях поляків. Ставилися конкретні вимоги припинити переслідування та зберегти, згідно з міжнародними домовленостями, право українців на віросповідання. Показана активна діяльність цього громадського та політичного діяча в обороні української церкви. Розкрито його роль у зборі доказів щодо наступу польської влади на православні святині, закриття, руйнації церков, розправ над українськими священиками. Продемонстрована активна позиція не тільки українських послів, але і українського населення загалом. Зроблено акцент на проблемі відділення православної церкви Польщі від Московської патріархії. Вказано на домінуючу ідеологію II Речі Посполитої — національну асиміляцію. Звернено увагу на створення комітету у справах національностей, який починає стрімкий наступ на українське православ’я.

Вип. 32. - 2015. - С. 343-358 (повний текст)

УДК 94(47+57)-058.237

Анотація:


У статті з’ясовується кількісний склад інтелігенції радянської України в 1960-х — на початку 1980-х років, спрямованість процесу змінення кількісного складу та діючі на нього чинники. Дослідження базується на вибіркових даних офіційної статистики, при тому що в радянській системі статистичної звітності не проводився облік даних про кількісний склад інтелігенції за професійними групами. Термін «радянська інтелігенція» вживається за офіційним статусом стосовно різних груп працівників розумової праці. Розвиток народного господарства, промисловості, переважно галузей засобів виробництва, урбанізації під впливом світових індустріальних процесів позначився кількісним зростанням інтелігенції. Інтелігенція була самим швидкозростаючим шаром радянського суспільства. Найбільш багаточисельною групою інтелігенції була інженерно-технічна, серед інженерів особливо швидко зростала кількість спеціалістів у галузі електроприладобудування та автоматики. Стратегія екстенсивного нарощування інженерного потенціалу не відповідала наявному рівню матеріально-технічної бази, матеріальних і фінансових ресурсів, техніки.

   

Виберіть мову  

   

Останні новини  

До уваги авторів!

З вересня 2017 р. оплата за матеріали статей приймається на новий картковий рахунок Ощадбанку  № 2625 0000 147165 

Під час переведення просимо вказувати призначення платежу: "поповнення карткового рахунку"

З пов. редакція. 

 

   
© Інтелігенція і влада