Joomla шаблоны бесплатно http://www.joomla3x.ru

Вип. 32. - 2015. - С. 448-458 (повний текст)

УДК 929.52

Анотація:


У роботі представлено поколінний розпис роду Кірпічових. Представники цього роду відігравали істотну роль у поступі науки і техніки, сприяли розвитку освіти у другій половині ХІХ — початку ХХ ст. Зокрема В. Л. Кірпічов був фундатором та першим директором Харківського технологічного інституту та Київського політехнічного інституту. В ході наукової розвідки було встановлено 65 представників роду, що загалом склало вісім поколінь, починаючи від основоположника роду і до сьогодення. Поколінний розпис має низхідну структуру. На основі поколінного розпису було створено генеалогічне дерево. Головну увагу під час дослідження було приділено нащадкам В. Л. Кірпічова. Дослідження цієї гілки роду є найбільш повним. Оскільки нащадки В. Л. Кірпічова стали головним об’єктом дослідження, ця гілка роду виділена із основного загалу. В ході наукової розвідки з’ясовано, що прізвище Кірпічових серед нащадків В. Л. Кірпічова не збереглося.

Вип. 32. - 2015. - С. 433-447 (повний текст)

УДК 94(477)«1918/1939»

Анотація:


В статті розглядається політичний портрет гетьмана Української Держави Павла Скоропадського в інтерпретаціях його політичних опонентів — українських націоналістів. В дослідженні розкрито основні націоналістичні трактування та представлено їх творців. Зокрема, автор згадав чимало українських політичних та громадських діячів, а саме: засновника інтегрального націоналізму Д. Донцова, фундаторів ОУН М. Сціборського, Д. Андрієвського, В. Мартинця, гетьманців В. Липинського та О. Назарука, відомих українських військових М. Капустянського, М. Омеляновича-Павленка та ін. Автор намагався показати всю неоднозначність та суб’єктивність поглядів націоналістів на постать П. Скоропадського та його державницькі задуми. Саме упередженість націоналістів була вирішальним чинником у їхньому ставленні до визначення ролі П. Скоропадського в Українській революції 1917-1921 рр. та тогочасних суспільно-політичних процесах. Хронологічні рамки дослідження охоплюють період між двома світовими війнами — часи гострого ідейно-політичного протистояння різних груп українського національного руху. При аналізі даної теми автор використав значний джерельний матеріал, переважно часописи ОУН та різних націоналістичних організацій міжвоєнного періоду.

Вип. 32. - 2015. - С. 420-432 (повний текст)

УДК 378.113.1

Анотація:


Професор, доктор прикладної математики Гаврило Костянтинович Суслов займає провідне місце серед вчених у галузі механіки кінця XIX — початку XX ст. Відома його плідна науково-педагогічна діяльність та організаційна робота у вишах Києва та Одеси. У 1919 р. Г. К. Суслов працює в Одеському політехнічному інституті на посаді професора, завідувача кафедри теоретичної механіки, згодом обраний ректором (1921-1928 рр.). Ректор Г. К. Суслов спрямовував свою діяльність на створення та розширення власної науково-технічної бази інституту, що сприяло укріпленню зв’язків із промисловими підприємствами міста та області. Г. К. Суслов налагодив розвиток політехнічного інституту, запрошував на роботу відомих вчених. При ньому збільшився контингент студентів. За період його перебування на посаді ректора, Г. К. Суслов сприяв ефективній роботі з підвищення кваліфікації молодих викладачів, підготовці їх до науково-педагогічної діяльності; в значній мірі розвивалася лабораторна база інституту. Також Г. К. Суслов надав поштовх активізації науково-дослідної роботи, ним організований у 1924 році семінар по циклу механіко-математичних наук, відомий своїм новаторським підходом (доповідалися та обговорювалися реферати й оригінальні наукові дослідження не тільки студентів, але й видатних вчених, молодих викладачів інституту).

Вип. 32. - 2015. - С. 410-419 (повний текст)

УДК 94(477):929Чикаленко:172.15-058.232.6«18/19»

Анотація:


Яскравий діяч українського національного руху, Є. Чикаленко, увійшов в історію, як талановитий публіцист, громадський діяч, політик та меценат. Його біографія уже ставала предметом досліджень низки наукових праць. Метою даної статті є дослідити вклад Євгена Харлампійовича в розвиток українського села. Основним джерелом для аналізу стала його епістолярна спадщина. Життя в селі було важливим етапом у біографії Є. Чикаленка. Після проблем із поліцією йому довелося деякий період перебувати у власному маєтку під наглядом. Саме в цей час Євген Чикаленко проводив плідну працю по дослідженню нових методів обробки землі та господарювання. Експериментував на власній землі з т. зв. чорним паром — способом обробітку землі, який сприяв боротьбі з посухою та збереженню вологи. Пізніше Є. Чикаленко опублікував низку брошур, де викладав увесь отриманий досвід. Видання друкувались українською мовою в стилі звичайної розмови із селянами та були оцінені широкою публікою та фаховою критикою. Окрім цього, значні кошти Євген Харлампійович виділяв на потреби селян, доводячи свої власні слова, що любити України можна не тільки до глибини душі, а й до глибини кишені.

   

Виберіть мову  

   

Останні новини  

 Шановні колеги!

Редакція фахового громадсько-політичного наукового видання «Інтелігенція і влада» (Одеський національний політехнічний університет) запрошує науковців, аспірантів, студентів взяти участь у створенні 38 номера збірника.

Матеріали статей приймаються до 25 березня 2018 року.

Детальніше про умови публікації за посиланням.

   
© Інтелігенція і влада